пластичний

-а, -е.

1) Стос. до пластики (у 1 знач.). || Вигот. ліпленням, різьбленням, висіканням, виливанням. || У якому застосовується техніка ліплення, різьблення, висікання, виливання.

2) перен. Гармонійний, виразний.

3) Стос. до пластики (у 4 знач.). || Такий, що виражає пластику в рухах, позі тощо. Пластичний монолог. || Гармонійно узгоджений, плавний, граціозний (про рухи, жести і т. ін.).

4) Здатний під тиском змінювати свою форму, зберігаючи цілість, не ламаючись; не ламкий.

••

Пласти́чна деформа́ція — зміна (форми або розмірів тіла), яка не зникає після закінчення дії зовнішніх сил, що її спричинили.

Пласти́чна ма́са — природна або синтетична високомолекулярна речовина, що здатна за певних умов зберігати надану їй форму і є замінником багатьох металів та інших матеріалів у промисловості.

5) Здатний змінюватися внаслідок зовнішнього впливу, пристосовуватися до умов середовища (про тварин, рослини).

6) спец. Який сприяє відновленню, відтворенню тканин якого-небудь органа, організму.

••

Пласти́чна опера́ція — хірургічна операція з усунення дефектів шкіри та штучного відновлення нормальної форми окремих органів шляхом пересадки тканини.

Пласти́чна хірургі́я — розробка і здійснення хірургічних операцій з відновлення форми і функцій органів або усунення набутих чи природжених дефектів тканин та спотворень поверхні тіла людини.